Ми говоримо, що велика
кількість інформації навколо спрощує отримання знань. Але і тривог теж більшає.
Сучасні батьки не встигають усвідомити одну «страшилку», як їм починають
розповідати іншу. Що із цим робити, щоб не з'їхати з глузду, і про що справді
варто турбуватися?
Час від часу на беззахисні душі й вуха батьків
звалюється чергове тривожне повідомлення: «Шок! Сенсація! Врятуйте дітей!». Нас
закликають пильнувати, стежити, звертати увагу і не проходити повз. То
шкідливі ігри в телефонах, то гумки з вірусом СНІДу, то «Момо», тепер ось до
китів із єдинорогами добралися. Тривога і страх, які ми відчуваємо після
отримання таких новин, —це стани, нав'язані ззовні. Це вже п'ята хвиля
зростання популярності таких груп від 2010 року.
Що потрібно зробити дорослим?
Придивитися до поведінки підлітка, учня.
Ненав'язливо, не порушуючи його особистих меж.
Вам нема про що турбуватися, якщо в дитини немає проблем:
•
зі
здоров'ям: постійних і тривалих застуд, і головного болю, розладів травлення;
•
у
спілкуванні з однолітками й учителями;
•
із хобі та
заняттями, які вона відвідує із задоволенням;
•
зі спілкуванням
з однолітками в школі, у гуртках або просто у дворі;
•
зі
шкідливими звичками: курінням, уживанням алкоголю;
•
із законом;
Нормально, якщо дитина раптом втратила інтерес до
навчання й займається непотрібними, на вашу думку, справами. Наприклад, слухає
музику весь день і розмальовує стіни своєї кімнати; у неї з'явилися дивні
друзі - «ельфи», записалася в гурток «ситхів, рятівників світу». Перш ніж переживати,
спочатку більше дізнайтеся про ці захоплення. Можливо, вам захочеться взяти в
них участь. Нові друзі та нові інтереси — це нормально. Підліток шукає себе й
експериментує, у дитини стаються раптові перепади настрою — від ейфорії до апатії.
У підлітковому віці у зв'язку з «перебудовою» організму це теж нормально.
Якщо щонеділі ви з дитиною їдете кататися на лижах,
а потім п'єте чай зі смаколиками, якщо в неї є молодша сестра, яка пише зворушливі
«Ти мій накраший брад!», якщо тато, зазвичай суворий, все одно несе дитину на
руках, коли вона підвернула ногу на ковзанці—це і є «страхувальна сітка», а зовсім
не замок на двері в кімнату, не відібраній комп'ютер чи смартфон і не ґрати на
вікнах.
Усі випадки суїцидів завжди пов'язані з якоюсь
серйозною бідою, з душевним надривом, з тривалим ігноруванням проблем у житті
дитини або в її родині. Не буває так, що все було чудово-весело, а потім дитина
прочитала жахливий текст і вийшла у вікно. Повинно було пройти кілька місяців
мук, сліз, тужливого сидіння на підлозі з вимкненим світлом, спроб ставити собі
запитання: «Я що, справді виродок?». Спочатку він відвертається обличчям до
стіни і глухо каже: «Навіщо ти взагалі мене нарадила, такого нездару?».
Спочатку вона несамовито ридає: «Чому всі люди як люди, одна я— тупа?».
Ось якщо це все пропустити, якщо влаштовувати
скандали через двійки й не ту довжину спідниці, якщо обзивати доньку повією, а
сина — жалюгідним невдахою, якщо кричати: «Спочатку зароби, а потім голос будеш
піднімати!», забирати особисті речі, перевіряти без дозволу смс-повідомлення,
замикати від друзів, вимагати, щоб дитина стала тим, ким ви задумали... тоді —
так, тоді вона почне шукати вихід. І знайде його.
Дитина
потребує спілкування, морального заохочення з боку мами й тата. Якщо цього
немає — діти починають шукати підтримку поза сім'єю. Раніше це була вулиця,
тепер — Інтернет.
Загальновідомо, що 11—14 років—це переломний для
дітей вік, підліткова криза. У цей період авторитет батьків в очах дитини
починає знижуватися, з'являються інші кумири, стаються перші емоційні зриви
через нерозділене кохання, унаслідок чого діти з нестабільною психікою легко
потрапляють під вплив маніпуляторів в Інтернеті.
Це вікова особливість: діти відчужуються від батьків, для них важливою стає
думка колективу. Причому це може бути не надто соціально прийнятна група за
мірками дорослих. Швидше навпаки: важлива думка соціально неприйнятних груп, де
випивають, курять, роблять якісь дорослі або заборонені речі. А батьки
відходять на другий план.
Підлітки дуже вразливі, бо вони переживають кризовий період, шукають себе,
своє місце в житті. Дитині здається, що вона вже доросла, вона не терпить
вказівок, критики. І в цьому її підтримують у таких спільнотах. А ось відповідальність
брати діти в цьому віці не готові.
Якщо батьки не вміли налагоджувати взаємини з дітьми змалечку, то в
підлітковому віці ці проблеми поглиблюються. І тому діти вступають у
соцмережах у такі спільноти. Їх приймають у щось загадкове, щось «на межі». Це
заманливо. А потім уже немає шляху назад, бо їм погрожують, їх шантажують.
Якщо батьки помітили, що дитина захопилася цією грою, важливо зрозуміти, що
заходи заборони, хоч і не скасовуються, але не можуть бути основними.
Найкраще, що можна зробити в такій ситуації — поговорити з дитиною про
віру, надію, любов, про цінності життя, дати зрозуміти своїй дитині, що її
люблять і приймають такою, яка вона є. Дуже важливо при цьому говорити з дитиною
не зверхньо, а на рівних.
Звісно, підліток буде такі речі приховувати. Приховують же вони, що почали
курити, вживати алкоголь.
Але часто підліток зацікавлений у тому, щоб на нього звертали більше уваги.
Багато дітей, які належать до групи «уявних суїцидів», намагаються так
привернути увагу, сподіваються, що батьки все - таки почнуть цікавитися їхнім
життям.
Такі речі треба виявляти всіма доступними способами.
Батьки мають звертати увагу на те, що дитина змінилася, догано спить,
стала агресивною, на руках з'явилися дивні порізи, зіниці розширені, поведінка
неадекватна, мовлення нечітке, змінився емоційний стан. Це батьки обов'язково
мають бачити і це має бути сигналом, що потрібно довірливо поговорити. Ця
розмова має бути щирою: «Я зараз дуже турбуюся. Я хвилююся, що ти виснажена.
Мені не байдуже, що ти маєш втомлений вигляд».
Навіть якщо дитина нічого не каже — це привід поспостерігати за дитиною,
побачити:спить вона чи ні. Батькам треба цікавитися життям власних дітей.
Найголовніша
порада: не будьте байдужими до власних дітей, навчіться з ними говорити й
будувати довірливі взаємини.
У довірливих взаєминах між батьками
й дітьми видно й відчутно, коли відбувається щось погане.
Не бійтеся сказати дитині, що ви розгублені і не знаєте, що робити, але
хочете, щоб дитина була живою, здоровою і щасливою, і що вона неоціненно
важлива для вас.
Іноді можна попросити підтримки в людини, якій більше довіряє ваша дитина і
яку вона поважає. Це може бути старший брат або сестра, друзі.
Дуже важливим є питання відносин у
родині — довіра.
Також дуже важливо батькам більше часу приділяти власним дітям, цікавитися
їхнім життям, частіше займатися цікавими (та нецікавими, але обов'язковими)
справами разом із дітьми.
Діти, у яких немає душевних травм, вважають фахівці, не зацікавляться
смертельними іграми, навіть якщо натраплять на них у соцмережах.
Змиріться з тим, що ви не можете повністю
контролювати життя підлітка. Якщо ви почнете тиснути на нього
й забороняти «сидіти» в Інтернеті, він зануриться в себе и буде робити те саме,
але таємно від вас. Хоч би
скільки сил та часу забирала у вас робота та інші справи, ви повинні мати час для власних дітей.
Важливо показати дитині, що ви в будь-яку мить готові її вислухати.
Дайте їй
можливість подружитися з вами.
Якщо підліток розмістив на своїй сторінці фрази або ілюстрації на тему
самоприниження, нанесення собі каліцтв — це поганий знак. Слід насторожитися,
якщо на його сторінці часто трапляються .медузи, кішки, метелики, єдинороги й
кити, що пливуть угору, фотографії порізів на руках. Запитайте дитину, що це
означає, причому звичайним тоном.
Уважно вислухайте відповідь.
Знайте: ви хороші батьки хоча б тому, що шукаєте
відповідь на запитання про те, як захистити власну дитину!
Ви вчите дітей не ходити з чужими дядьками, навіть якщо вони показують кошенят,
не перебігати дорогу, не робити очевидно небезпечних учинків. Те саме з
Інтернетом.
Навчіть дитину, що, якщо написала симпатична дівчинка, не факт, що це
насправді симпатична дівчинка. Якщо надійшов лист про те, що тобі заповідають
мільйон доларів, то так не буває. Ми ж до цього дійшли, хоча спочатку вагалися.
Зрозуміло, що наступне покоління буде досвідченішим у цьому питанні.
Поясніть дитині психологію маніпулятора і всю таємницю цієї гри. А грати ви
не забороните. Треба дитину убезпечити й пояснити, які можуть бути ризики, що
на тому кінці можуть сидіти досвідчені маніпулятори, які заробляють чималі
гроші на таких іграх і знаються на підлітковій психології.
І спробуйте обговорити з ним: «А що ти будеш робити, якщо запропонують,
наприклад...», «А якщо запропонують виконати завдання, що ти будеш робити?» І
якщо дитина висловлює свою згоду на виконання завдання, то можна сказати:
«Можна вчинити не так, а ось так...» і запропонувати їй конструктивне рішення,
запобігти залученню до гри.
Запобіжні заходи
1.
Встановити функцію батьківський
контроль на всіх ґаджетах дитини з її
згоди.
2.
Перевіряти шкіру дитини на
наявність тілесних ушкоджень, особливо порізів. Уразі виявлення з'ясувати, за
яких обставин вони з'явилися. У кіберполіції зазначають, що особливу увагу
потрібно звертати на пошкодження у формі кита, який для підлітків є символом
свободи.
3.
Перевіряти акаунти дитини в
соцмережах, поставивши її до відома. Варто час від часу стежити за групами, до
яких долучився підліток.
4.
Обов'язково разом переглядати
фото й відеофайли з ґаджетів дитини.
5.
Звертати увагу на коло
спілкування підлітка.
6 Стежити, щоб дозвілля дитини було
заповнене чимось корисним. Наприклад,
спортивними або творчими секціями.
За матеріалами газети «Психолог»
Немає коментарів:
Дописати коментар