четвер, 23 лютого 2017 р.

"Усе в цьому світі наслідок або любові, або її нестачі"

Інтернет не несе загрози дитині більшої, як реальність. Слід чесно визнати, що інтернет не впливає суттєво на бажання людини себе вбити, якщо раніше вона цього не планувала. Не всі люди, які користуються Інтернетом, навіть із тих, які є учасниками суїцидальних пабліків, є потенційними самогубцями чи будуть готові це зробити за першою вимогою адміністрації якоїсь групи. Інтернет – це всього лиш певне середовище, яке є лакмусовим папірцем внутрішнього стану самої людини. Воно не змінює людину, перетворюючи життєлюбця на суїциданта. Однак, мережа легко зможе виявити будь-які нахили людини, особливо ті, які вона за собою раніше не помічала. Тому правильніше буде говорити не про те, що групи для самогубців роблять хворими раніше здорових людей, але що подібні групи вже з самого початку приваблюють до себе тих людей, у кого давно живуть подібні бажання. Не дивлячись на те, що психіка підлітків, зазвичай, є надзвичайно крихкою та нестабільною, все ж, молоді люди, які виросли в нормальних родинах, які мають здорові стосунки з батьками та ровесниками, мають якісь хобі чи зацікавлення, певну життєву мету, навряд чи з легкістю дозволять переконати себе в тому, що серед безлічі інших цікавих занять сьогодні їм просто конче необхідно накласти на себе руки. Відтак, треба чесно визнати, що заборона подібних ресурсів нічого принципово не змінить у страшній статистиці самогубств. Справа зовсім не в групах. Не групи самогубців породжують самогубців, але навпаки – самогубці створюють для себе певні групи за інтересами, причому цілком добровільно та свідомо. Не розуміти цього просто небезпечно, бо відволікається увага від головного, загострюючись на другорядному.

понеділок, 14 листопада 2016 р.

04.11.2016. Батьківські збори у 3 класі. Заняття з елементами тренінгу "Толерантна особистість".

24.10.2016. Психолого - педагогічний консиліум "Адаптація учнів 5 класу до навчання у середній школі". Результатом роботи консиліуму стало те, що учителі - предметники ознайомилися з індивідуально - психологічними особливостями особливостями цьогорічних пятикласників, та з психологічними особливостями молодших підлітків.

"Урок реального трудового життя" для учнів 9-11 класів

07.09.2016 року проведено
"Урок реального трудового життя" для учнів 9-11 класів

середа, 27 квітня 2016 р.

Батьківська допомога під час підготовки до ЗНО

       У пресі з'являється чимало інформації, що тестові завдання важкі для випускників і за такий проміжок часу майже неможливо не роз¬губитись і пригадати великий обсяг інформації. Але вікова психологія заперечує такі побоюван¬ня. Пізнавальні процеси у цьому віці розвинуті вже достатньо. Зокрема, учні вміють:
виділяти головне;
бачити подібне і відмінне, порівнювати;
працювати зосереджено;
згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання;
узагальнювати і диференціювати;
міркувати та робити висновки.
       Безумовно, обсяг знань із предмета важливий.
       Саме знання є запорукою високої оцінки. Однак і психологічна готовність впливає теж.
       Чимало учнів хотіли б бути краще психоло¬гічно готовими до ситуацій, коли тіло починає тремтіти, думки вилітають із голови, хвилювання переборює всі інші емоції. Уміння опанувати, керувати своїми почуттями в ситуації стресу, не розгубитися у важку хвилину не завадить нікому. Як можуть допомогти батьки краще підготуватися до ЗНО? Звісно, сидіти і разом з дитиною повторювати навчальний матеріал — це зайве. А от допомогти психологічно налашту¬ватись на іспит, розрадити, заспокоїти — це вам до снаги.
       Батьки часто забороняють своїм дітям пе¬ред іспитом займатися спортом, спілкуватися з друзями «не по ділу», зачиняють удома, від¬бирають мобільний, вимикають телевізор, тобто прагнуть оберігати інтелектуальну діяльність свого сина чи доньки від сторонніх впливів. А бажано було б не провокувати конфлікти, не нагнітати і без того напружену атмосферу. Треба емоційно захистити дитину — запросити на спільну поїздку чи прогулянку, поговорити про життя.
        Батьки часто не дуже задоволені тим, що ди¬тина запрошує до себе друга чи подругу для під¬готовки до тестування. Вважається, що у кращо¬му разі вони просто теревенитимуть.            Насправді ж підготовка до іспиту вдвох має безліч переваг, звісно, якщо поставитися до неї серйозно і сум¬лінно. Запам'ятайте, що вчитися удвох справді не можна, а ось повторювати — навіть бажано. Це доцільно робити напередодні іспиту. Можна розподілити теми за інтересами, складністю, сту¬пенем засвоєння: один розповідає те, що другий ще не вивчив. Робити це потрібно чітко, деталь¬но, емоційно, виразно. Таким чином дитина мимоволі запам'ятає матеріал, який колись по¬лінувалася вивчити.
        Дбайте про режим дня, харчування дитини. Можливо, варто було б звільнити її від певних обов'язків по господарству. Але пам'ятайте, що фізичне навантаження теж корисне.
        І найважливіше — намагайтеся, щоб у родині панував спокій, порозуміння. Розв'язання кон¬фліктів відкладіть.
        Успішне складання ЗНО — свято не тільки для дитини, але й для всієї родини. Не сприймайте відмінний результат як належний і єдиний мож¬ливий, у будь-якому разі порадійте з дитиною.
        Незадовільний результат — це не трагедія, це досвід. Не махайте приречено руками, не ві¬шайте ярлика «нездара» на свою дитину. Обговоріть те, що трапилося, і врахуйте цей досвід. По суті, наші діти не просто складають іспити з навчальних предметів, вони вчаться долати труднощі. Така форма перевірки знань є випро-буванням характеру, сили волі, вміння потрібної миті проявити себе, показати свої досягнення в певній сфері, вміння не розгубитися, впоратися з хвилюванням — цього неодмінно треба вчити та вчитися.
         Вірте у свою дитину, її здібності, знання. Дайте їй відчути, що ви її любите, розумієте і підтримаєте у будь-яких ситуаціях.
Як поводитися під час ЗНО
Пам'ятка випускникові
1. Позбутися хвилювання у перші хвилини тестування допоможе глибоке дихання: зробіть вдих, потім повільний видих, уявляючи при цьо¬му, що вдихаєте цілющий кисень, енергію, а ви¬дихаєте — хвилювання, невпевненість.
2. Не слід лякатися та засмучуватися у першу ж хвилину іспиту, що нічого не знаєш. Такого просто не може бути! Почніть із того запитання, на яке можете правильно відповісти. Поступово пригадаєте й інші відповіді.
3. Якщо не знаєте відповіді, то краще запи¬тання залишити й перейти до наступного. Якщо залишиться час, можна буде потім повернутися.
4. Пам'ятайте, що завдання в тестах не пов'я¬зані одне з одним, тому знання, які застосували в одному, вже вирішеному, зазвичай не допо-магають, а тільки заважають концентруватися та правильно відповідати далі.
5. Більшість завдань можна швидше виріши¬ти, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє скон¬центрувати увагу на одному-двох варіантах.
6. Залиште час для перевірки своєї роботи, щоб встигнути продивитися її та помітити оче¬видні помилки.
П’ять способів усе встигнути
        Незабаром розпочнуться іспити. Як усе встигнути вивчити, повторити та ще й вирі¬шити особисті справи? Скористайтесь цими способами у боротьбі із втомою, напруженням, браком часу.

1. Плануйте завтрашній день. Заведіть блокнотик, у який щовечора записуйте, що вам треба зро¬бити завтра. І обов'язково перевіряйте, чи все із запланованого встигли зробити.

2. Не дивіться телевізор. Ваше життя набага¬то цікавіше, ніж життя героїв серіалу чи події у світі. Якщо станеться щось глобальне, то ваші друзі, родичі сповістять вас. Не забувайте, вам ще потрібно багато встигнути для свого зоряного майбутнього! Переконайтесь — життя без теле¬візора є.

3. Навчіться відпочивати. Відпочинок теж по¬трібно занести до списку важливих справ. Тіль¬ки після доброго відпочинку, прогулянки відно¬виться ваша розумова працездатність і здатність запам'ятовувати складний навчальний матеріал.

4. Переводьте увагу з одного заняття на інше. Зміна видів робіт усуває одноманітність. Після того, як ви три години просиділи за книжками, можете піти на консультацію до друзів або до¬помогти батькам.

5. Визначте пріоритети. Почніть свій день із вирішення важливого завдання. Менш важливі       справи залиште на завтра.